23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині загинули чотири постаті, чиї імена назавжди вписані в історію українського визвольного руху. У нерівному протистоянні з московськими окупантами полягли Микола Арсенич (відомий також під псевдонімами Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — засновник військової контррозвідки ОУН і єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець, а також зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Головного командира УПА Романа Шухевича — Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).
Інформації про діяльність Марії Римик збереглося небагато, що пояснюється винятковим рівнем конспірації. Вона належала до найближчого кола керівництва ОУН, виконувала особливо відповідальні завдання та підтримувала прямий зв’язок із Головою СБ ОУН Миколою Арсеничем і крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком (Мікушка, Маріян).
У «Чортківській окрузі. Історико-мемуарному збірнику. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики», виданому ветеранами підпілля в еміграції, Марію Римик офіційно згадано серед колишніх учнів Чортківської гімназії як одну з тих, хто «загинули як воїни УПА в нерівних боях проти московського окупанта».
Микола Арсенич був знаним майстром конспірації та організації підпільної роботи. Саме він стояв біля витоків створення розгалуженої та ефективної системи територіальних органів СБ ОУН. Під його керівництвом були розроблені й удосконалені основні принципи розвідки та контррозвідки.
Завдяки діяльності Арсенича Служба безпеки ОУН стала ключовою структурою, яка забезпечувала життєздатність визвольного руху навіть у період масових репресивних операцій ворога. Її мережа мала чітку організаційну побудову та діяла значною мірою автономно, гарантуючи безпеку конспіративних каналів зв’язку. У 1946 році Українська головна визвольна рада нагородила Миколу Арсенича Золотим Хрестом Заслуги УПА.
Поиск
Участники
Вход